Как сообщал 25.10.2011 года официальный сайт Госкомпредпринимательства, “Державним комітетом з питань регуляторної політики і підприємництва оприлюднено для обговорення проект Закону «Про саморегулівні організації»”.
Як доповів заступник голови Держкомпідприємництва Орест Сохар: Законопроект «Про саморегулівні організації» можна назвати одним збазових інструментів дерегуляції.
У жовтні 2010 року при комітеті було створено Громадську раду з питань розвитку саморегулювання підприємницької та професійної діяльності, до складу якої увійшли більше 60-ти членів, що представляють понад три десятки ринків».
За словами Ореста Сохара, Громадська рада затвердила головні принципи саморегулювання та створила робочу групу. «Особливо я хотів би відзначити роботу голови Ради Павла Міхайліді, без активної участі якого робота над проектом зайняла би більше часу», - заявив Орест Сохар, додавши, що нині завданням Громадської ради та Держкомпідприємництва буде вивчити пропозиції бізнесу та знову зібратися для остаточного обговорення.
За словами Заступника голови Держкомпідприємництва, завданнями законопроекту є:
- встановлення внутрішніх стандартів діяльності суб’єктів господарювання чи професійної діяльності. Напрацювання таких стандартів діяльності – одна з ключових передумов створення саморегулівної організації, що гарантуватиме підвищення якості продукції чи рівня обслуговування. У зазначеному законопроекті також прописані механізми контролю саморегулівною організацією за дотримання членами цих стандартів, а також розгляду скарг споживачів. В результаті наявність саме внутрішніх вимог створює додатковий капітал для членів саморегулівної організації – репутаційний. Чим вищі стандарти, тим більша довіра споживачів до членів СРО;
- підвищення відповідальності суб’єктів господарської та/або професійної діяльності, запровадження інституту консолідованої відповідальності, встановлення додаткових компенсаторних механізмів. Законом передбачено два основних інструменти гарантованого відшкодування збитків: страхування відповідальності перед споживачами та створення компенсаційного фонду саморегулівної організації. Компенсаційний фонд СРО – це ніщо інше як механізм встановлення консолідованої відповідальності, завдяки якому у членів організації з’являється зацікавленість у додатковому моніторингові ринку та повідомлені про випадки недобросовісної конкуренції, порушенні стандартів організації чи веденні ризикової діяльності, що може завдати шкоди споживачам;
- розвиток взаємодії між суб'єктами господарської діяльності у певній сфері господарювання чи професійної діяльності. Однією з базових ознак саморегулювання є обмін досвідом між членами саморегулівної організації, підвищення їх професійного рівня, захист інтересів членів у взаєминах з органами влади;
- зменшення регуляторного впливу держави на суб’єктів господарювання. Йдеться про саморегулівні організації з обов’язковим членством, яке, згідно з законом, передбачено у випадках, коли держава передає саморегулівній організації частину своїх регуляторних повноважень. Обов’язковість членства у саморегулівній організації встановлюється виключно законом, що регулює відносини у відповідній сфері. В саморегулівних організаціях саме члени СРО ухвалюють рішення про допуск до професії (чи надає право займатися певним видом господарської діяльності) або позбавляють такого права.
«Саме представники ринку, а не чиновники контролюватимуть дотримання правил гри з боку бізнесу, тому цей проект можна назвати одним з базових інструментів дерегуляції», - зазначив Орест Сохар
Проект закону також визначає основні засади діяльності саморегулівних організацій, а саме:
- встановлення консолідованої відповідальності саморегулівної організації - забезпечення саморегулівною організацією додаткової майнової відповідальності кожного її члена перед споживачами вироблених товарів (робіт, послуг) та іншими особами;
- наявність колективних спеціалізованих органів, що здійснюють контроль за дотриманням членами саморегулівної організації вимог стандартів і правил господарської або професійної діяльності та розгляд справ про застосування у відношенні членів саморегулівної організації заходів адміністративного впливу, передбачених у положенні про саморегулівну організацію;
- об'єднання у складі саморегулівної організації у якості її членів (згідно з правилами) достатньої кількості суб'єктів господарської діяльності або суб'єктів професійної діяльності певного виду: не менше двадцяти п'яти суб'єктів господарської діяльності або не менше ста суб'єктів професійної діяльності певного виду, якщо інше не передбачено законом, що регулює відносини у відповідній сфері.
Підприємці та лідери громадських об'єднань, запрошені до обговорення законопроекту.